Методика Глена Домана
Доман розробив цілу систему фізичного розвитку дитини. Він рекомендує навчати малюка робити все, що лише можливо - і повертати, і крутити його у різний спосіб. Розвиваючи дитину таким чином, ще під час першого року життя можна закласти серйозну базу на все її подальше життя. І це підтверджують спортсмени, які є лідерами у багатьох видах спору саме завдяки тому, що вони взяли до рук ракетку, стали на лід чи почали плавати не пізніше дворічного віку. Крім того, Глен Доман вважає, і це перевірено ним на хворих дітях, що фізичний розвиток стимулює і розумовий. Коли дитині виповниться рік, слід паралельно із фізичним розвитком починати розвивати і лінгвістичні, математичні та інші здібності.
На думку Домана, лінгвістичні здібності – вроджена функція людського мозку. Він вважає, що всі немовлята мають неймовірні здібності до мов. Глен Доман виділяє факти, з яких складаються мови. Вони називаються словами, числами або нотами, залежно від того, про яку мову йдеться. Він вважає, що у частині заучування голих фактів, діти можуть вивчити все, що ми їм дамо. Більше того, чим вони молодші, тим легше завчають. Виходячи з цього, «готовність до читання» (а також усі інші «готовності») нічим не обґрунтовані. Стверджувати те, що дитина готова до читання з 5 чи 6 років, не лише абсурдно, але й шкідливо. Готовність створюється в самих дітях випадково або цілеспрямовано, якщо ж дітям у цьому не допомогти – вона може не з`явитися взагалі.
Доман вважає, що якщо навчати дитину фактичному матеріалу у математиці, а факти, на яких заснована математика, - це числа, на зразок два, три, чотири, п’ять, шість, - то вона відкриє математичні правила додавання, віднімання, множення, ділення тощо. З цього він робить висновок, що математичні здібності – це також невід’ємні функції людського мозку.
Навчання математиці полягає в тому, що дитині показують картки з великими червоними крапками (по 5 штук) і голосно називають їх кількість. Доман показує кількість крапками, а не цифрою, для того, щоб дитина могла відчути реальну кількість, а не абстрактний знак цифри.
Коли дитина познайомиться з першими двадцятьма цифрами, їй окрім цифр, починають показувати приклади. Більшість людей, які уважно переглядають те, що їм показують, приблизно через пару місяців можуть візуально відрізнити 56 точок від 57 і вирішити нескладний приклад.
Окрім навчання читанню і математиці, Глен Доман рекомендує ще й давати енциклопедичні знання. Для цього батьки роблять добірку карток із зображенням рослин, тварин, відомих людей і ін. Було б добре, якби дитині давали не лише енциклопедичні знання, а також розповідали де і як вони застосовуються, яким чином вони пов’язані між собою, підкріпляли прикладами з життя (тоді інформація стає більш наочною, а отже, цікавішою для дитини).
Доман рекомендує показувати кожну картку, незалежно від того, що на ній зображено, по 1-2 секунди. Таким чином, весь урок займає 5-10 секунд, Для навчання читанню Доман застосовує старовинну англо-германську систему: вивчення цілого слова. Він рекомендує показувати картки з словами написаними червоним кольором на білому фоні. Доман радить почати навчання якомога раніше, краще – до року. Проте в цьому віці дитина ще мало знає назв предметів і в цьому випадку вона дізнається їх із карток, при чому впізнає лише назву, без образу предмета. Якщо ж у неї сформувався взаємозв’язок між образом та предметом, то вона, швидше за все, все одно не уявить собі за словом предмет, оскільки занадто швидко і часто змінюються слова і вона не встигає до них звикнути. Виходить, що ми із раннього віку навчаємо дитину мислити абстрактно. А може краще, образно?
В міру дорослішання дитини Доман пропонує збільшувати тривалість і кількість занять. У віці 1,5 -2 роки з малюком починають, до прикладу, вивчати японську мову, знайомити його із сучасним мистецтвом чи навчати грі на скрипці.
Як і в будь якій методиці, у Домана є свої негативні сторони. Головна з них полягає в тому, що при застосуванні даної методики дитина із активного учасника навчання перетворюється у його об’єкт. Під час навчання дитина пасивна, працює лише її зорова система, охоплюючи лише ту інформацію, яка знаходиться на картках. Малюка навантажують фактами (роблять з нього «Ходячу енциклопедію»), але не вчать думати (застосовувати отримані знання). Потерпає емоційний та когнітивний розвиток, оскільки неможливо розвивати лише одну (в даному випадку зорову) компоненту. «Факт» слід відчути, потримати його, спробувати на смак, тобто дослідити його всіма органами чуття, і потім, використовуючи його взаємозв’язки з іншими «фактами», визначити йому місце в світі.
З іншого боку, ця методка гарна тим, що дитина засвоює більший обсяг інформації прийнятним для неї способом. А для розвитку творчих і дослідницьких здібностей можна застосовувати і інші методики. І, до того ж, великий плюс у тім, що Глен Доман виховує батьків, пояснює їм, що з дітьми слід багато займатися. Якість методики підтверджується і її результатами: у світі існує уже декілька десятків нобелівських лауреатів, які в дитинстві вчилися по Доману.